Про автора

                   ЧЕРНЯВСЬКА  ЄВГЕНІЯ  ПЕТРІВНА

вчитель початкових класів Верхньобілківського ЗЗСО I-III ступенів Підберізцівської сільської ради.

Педагогічний стаж - 32 р.

“Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити”                                        К.Ушинський

 

НАГОРОДИ

 

Опис власного педагогічного досвіду

Учитель готується до гарного уроку все життя...

Така духовна і філософська основа нашого

фаху і технологія нашої праці.

В.О. Сухомлинський

 

Мета : розвивати індивідуальні творчі особливості учнів, вчити мислити і користуватися різними джерелами інформації, самоудосконалювати особистість учня, рух вперед через перешкоди, суперечності, формування активної життєвої позиції та зміцнення здоров’я дітей

Працюю над реалізацією завдань:

-​ запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- розвивати різні види пам’яті, уяву і фантазію, увагу, спостережливість, творче мислення;

-​ формувати мовленнєві вміння, комунікативно-творчі здібності;

-​  пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним.

Зерна педагогічної творчості:

​ Різноманітні форми уроків: урок–гра, урок- подорож, урок- казка, урок -змагання, урок- свято, уроки – мислення серед природи.

-​ ігровий матеріал,  казкові сюжети і герої;

 Інтерактивні методи і форми навчання.

​ Проектна діяльність.

​ Інтегровані уроки.

​ Розвивати творчість: означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

 

Актуальність досвіду: постійно зростаючі вимоги до змісту й організації навчання та виховання потребують упровадження ефективних педагогічних підходів:

-​ забезпечує умови для розвитку творчої особистості учня;

-​ розвитку дослідницького мислення, інтерактивних технологій:

-​ підбір новітніх методів і прийомів навчання.

Сутність досвіду полягає в гармонійному поєднанні навчальної та ігрової діяльності молодших школярів. Реалізація творчих ідей дозволяє підвищити якість педагогічного процесу, рівень навчальних досягнень, забезпечує комфортність, емоційну задоволеність.

Практична значущість досвіду полягає у використанні вчителем різних способів організації ігрової діяльності на уроках. Я шукаю ефективні методи та прийоми навчання, творчо використовую їх у своїй роботі.

Інноваційна значущість полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.

 

 

Педагогічна проблема :

''Розвиток мислення учнів на уроках в початкових класах.''  Особливу увагу приділяю таким аспектам, як розвиток мислення, розвиток уваги, пам'яті та уяви.

                                               Розвиток мислення

               Особливістю здорової психіки дитини є пізнавальна активність. Допитливість дитини постійно спрямована на пізнання навколишнього світу і побудову своєї картини цього світу. Дитина, граючись, намагається встановити причинно-наслідкові зв'язки і залежності. Чим активніша у розумовому плані дитина, тим більше вона ставить запитань, тим різноманітніші вони. Тому дитина змушена оперувати знаннями, уявляти ситуації і намагатися знайти можливий шлях для відповіді на запитання. При виникненні деяких задач дитина намагається розв'язати їх, реально використовуючи метод спроб, але вона вже може розв'язувати задачі в "умі". Уявляє собі реальну ситуацію і нібито діє в ній у своїй уяві. Таке мислення, в якому розв'язання задачі відбувається у результаті внутрішніх дій з образами, називається наочно-образним. Образне мислення - основний вид мислення у молодшому шкільному віці. Звичайно,  школяр може мислити логічно, але цей вік сенситивний до навчання, що спирається на наочність.Мислення дитини на початку навчання у школі відрізняється егоцентризмом, особливою розумовою позицією, зумовленою відсутністю знань, необхідних для правильного розв'язання певних проблемних ситуацій. Відсутність систематичності знань, недостатній розвиток понять приводять до того, що у мисленні дитини переважає логіка сприйняття. Вона потрапляє у залежність від того, що бачить зміни предметів.Разом з тим у початкових класах дитина вже може мисленнєво співставляти окремі факти, об'єднувати їх у цілісну картину.

                                Розвиток  пам'яті, уяви

             Навчальна діяльність вимагає розвитку вищих психічних функцій - довільності уваги, пам'яті, уяви. Увага, пам'ять, уява молодшого школяра вже набувають самостійності - дитина навчається володіти спеціальними діями, які дають можливість зосередитися на навчальній діяльності, зберегти в пам'яті побачене чи почуте, уявити собі дещо, що виходить за рамки сприйнятого раніше. Якщо в дошкільному віці ігрова діяльність сама сприяла кількісним змінам у розвитку довільності (зростання довільності, яка виявляється у зосередженості і стійкості уваги, довготривалості збереження образів у пам'яті, збагачена уява), то в молодшому шкільному віці навчальна діяльність вимагає від дитини присвоєння спеціальних дій, завдяки яким увага, пам'ять, уява набувають вираженого довільного характеру. Однак довільність пізнавальних процесів у дітей шести-семи, десяти-одинадцяти років виникає лише за умови максимального прояву вольового зусилля, коли дитина спеціально організовує себе під натиском обставин або за власним спонуканням.

                                                   Розвиток уваги

                Пізнавальну активність дитини, спрямовану на обстеження навколишнього світу, організовує її увага на досліджуваних об'єктах досить довго, поки не вичерпується інтерес. Якщо шести-семирічна дитина зайнята важливою для неї грою, вона, не відволікаючись, може гратися дві, а то й три години. Так само довго вона може бути зосереджена і на продуктивній діяльності (малюванні, конструюванні тощо). Однак, такі результати зосередження уваги - наслідок інтересу до того, чим зайнята дитина. Вона ж буде відволікатися і почувати себе абсолютно нещасною, якщо слід бути уважною у тій діяльності, яка їй байдужа або зовсім не подобається. І все-таки, хоча діти в початкових класах можуть довільно регулювати свою поведінку, мимовільна увага переважає. Дітям важко зосередитися на одноманітній і малопривабливій для них діяльності чи на діяльності цікавій, але такій, що вимагає розумової напруги.

                

Працюючи у Верхньобілківській  ЗОШ  I – III ст. з 1990 року, використовую у своїй роботі творчу спадщину В. О.Сухомлинського. Кожен урок проводжу під девізом : ,, Жодного відстаючого поруч!”. Враховую можливості кожного учня і почуття відповідальності перед класом. Я піклуюся про те, щоб навчально–виховний процес містив у собі ,,ситуацію успіху”.

Люблю дітей, люблю людей, люблю працювати в нашій школі. Намагаюся створювати комфортні умови навчання, щоб бажання вчитися не згасло впродовж всього шкільного життя.

Останні чотири роки особливу увагу приділяю розвитку мислення учнів.

Сьогодні діти тягнуться до комп’ютерних технологій, як свого часу старше покоління до книги, а середнє до телебачення, проте не слід забувати про високу культуру читання.

Без високої культури читання, наголошував В. О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.

Шляхи удосконалення техніки читання молодших школярів – ця проблема хвилює багатьох вчителів початкових класів.

В ході роботи я зіткнулася ще з одною проблемою – формування високої культури читання. Адже видів читання є дуже багато і кожен з них потребує вмінь, навиків, вправляння. Я намагаюся творчо підходити до вирішення цієї проблеми . На уроці читання в кожного учня є папка ,,Читаночка – стежина до знань. Вчимося легко і радісно” для індивідуальної ( диференційованої) та роботи в парах , де діти із задоволенням виконують такі види роботи: ,, Читаночки – з’єдналочки”, ,,Сходи - читаночки”, ,,Ланцюжки”, ,,Криптограми”, ,,Дослідники”, ,,Читаночки - переставлялочки”, ,,Чарівні квадрати”, ,,Котигорошко” та інші види роботи. Згодом пари об’єднують в групи. Результат з техніки читання учні заносять в папку ,, Мої досягнення в початковій школі” і кожного місяця аналізують свою ,,гілочку” росту. На уроці читання проводжу екскурсію до ,,читального залу”, де діти пошепки читають за 1-2 хвилини свою додаткову літературу і декілька учнів переказують прочитаний уривок, тобто відбувається презентація книжки.

В.О. Сухомлинський наголошував : ,,Навчіть у початкових класах всіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й, думаючи, читати’’.

Для досягнення поставленої мети крім традиційних методів і прийомів роботи застосовую такі технології та методики:

 Інтерактивні технології: робота в парах, в малих міні - групах;

 Інтерактивні технології групового навчання : мікрофон, мозковий штурм, асоціативний кущ, незакінчені речення;

 Технології ігрового навчання : сюжетні ігри, розігрування ролей;

​ Проектна технологія;

​ Технології критичного мислення (дискусія, займи позицію);

​ Нестандартні форми уроку: урок – дослідження, урок – подорож, урок – казка, урок – гра, урок – конкурс, урок - екскурсія та інші.

Діти перестають думати, коли перестають читати. ( Д. Дідро)

Дітям подобаються такі вправи, вони із задоволенням їх виконують і продовжують цю роботу вдома.

1.Читання тексту ,,Бджілка”.

Вчитель говорить: ,,Бджілки у вулику”.Діти читають тихенько. Коли кажу:,,Бджілки вилетіли!” - читають голосно.

2.,, Дощик”

Дощик накрапає. ( Читають тихенько).

Дощик сильнішає. ( Голосніше).

Злива. ( Голосно).

Дощ затих. ( Замовкають).

3. Гра ,, Ану, наздожени” або ,,Вовк і заєць”

Беруть участь двоє учнів. Перший починає читати, а другий продовжує після того, як перший прочитає перше речення і намагається його наздогнати.

4.,,Хвиля”

Діти читають текст і за сигналом вчителя змінюють швидкість.( ,,Повільно” , ,,Швидше”, ,,Блискавка”).

5.Гра ,,Незнайко’’

Один учень (або вчитель) читає текст, а інший плескає в долоні на помилку.

6.Гра ,, Сніжинка”

Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.

7.Гра ,,Хвостик”

Вчитель читає речення, а учні відшукують і вставляють слово, якого не вистачає.

8. Гра ,,Плутанка”

9.,,Розвідники”. Після того, як діти прочитали текст, учитель дає завдання скільки разів у тексті зустрічається якесь слово. Учні читають текст мовчки і дають відповідь.

10.,,Засічка – кидок” При слові кидок всі починають читати для фіксування часу; коли пролунає засічка – школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10 – 20 сек.

 

11.,,Буксир”. Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильніший учень – слабших товаришів. Тривалість 2 – 3 хв. – повторювати 3 – 4 рази за урок.

12. ,,Блискавка”. Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. після вимикання метронома переказують опановане.

13. “Віконце”. Класовод використовує прямокутник 10Х20 см. з прорізом на рядок чи абзац. Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.

14. ,,Розсипані склади”. З поданих складів утворюються слова.

15. ,,Луна”. Один школяр сильніший веде, а другий, як луна, повторює читання першого.

16. ,,Диктор телебачення’’. Дитина читає текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

17. Гра ,,Друкарі’’. Друкують слово за таблицею.

18. Гра ,,Актори’’. Учитель дає завдання прочитати: здивовано, докірливо, з гнівом, з жалем, з радістю…

Вчитися легко, коли вчитись доступно та цікаво

 

Робота в парах:

 Розвиток критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

​ Сприяє розвитку навичок спілкування.

 Всі діти мають можливість говорити, висловлюватись.

​ Дає учням час подумати, обмінятись ідеями, а потім озвучити думки перед класом.

Робота в міні-групах:

​ Сприяє опрацюванню змісту матеріалу.

 Для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму.

 Під час читання казок і оповідань діти дають характеристику героям, висловлюють свої переживання, вчаться відрізняти добро від зла, тобто вчу дітей мислити, як вчив В.О.Сухомлинський.

Тому я прихильник нестандартних форм проведення уроків. Мої уроки – казки, уроки – дослідження, уроки – екскурсії, уроки - мислення серед природи , уроки – мандрівки та інші дають можливість урізноманітнити процес навчання.

Подорож до світу маленьких казок В. О. Сухомлинського

Мої діти із великим задоволенням слухають казки цього видатного педагога , які читаємо колективно із збірки ,,Чиста криниця” та ,,Казки під голубим небом”. Всі ці казки користуються заслуженою любов’ю юного читача, адже в них розкривається світ пізнання, допомагають дітям пробудити у їхніх душах благородні почуття, людську гідність, безмежну любов до рідної землі.

Адже той, хто робить добро змалку, робитиме його все життя.

Діти і самі складають казки, малюють малюнки до їх змісту. Весь цей матеріал зберігаємо в папках ,,Творчі роботи учнів”

Гра - це елемент створення успіху

​ В. О Сухомлинський писав :,,У грі немає людей серйозніших, ніж малі діти”.

  Гра супроводжує людину протягом всього життя. А для дитини 1 класу - це основний вид діяльності, за допомогою якого вона пізнає навколишній світ. Використання ігор на уроці активізує психічні процеси діяльності учнів це : сприймання, мислення, уяву, увагу та пам’ять. Використання дидактичних ігор та ігрових моментів робить урок цікавим, створює у дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює ситуацію успіху.

Уроки мислення на природі.

Вчу дітей висловлювати свої думки на основі власних спостережень про те, що вони бачать у довкіллі, знаходять образи якісь в природі та складають про них казки та оповідання.

Розвиваю творче мислення дітей, фантазію, збагачую зв’язне мовлення. Виховую естетичні почуття від спостереження за явищами в природі, Розвиваю вміння робити висновки, аналізувати, спираючись на власний досвід. Використовую ігрові завдання. Наприклад: уявіть себе деревом, кущем, небом, хмаринкою, осіннім листочком …

Виховую любов до природи, гуманні почуття.

Використовую педагогічну спадщину В. О. Сухомлинського для екологічного виховання дітей, адже відомий педагог радив використовувати для всебічного розвитку дітей прогулянки та екскурсії на природу, своєрідні ,, подорожі” для складання творчих розповідей.

В. О. Сухомлинський у книжці ,, Школа радості” радив складати казки на лоні природи під час спостереження ,,подорожей сонця” ,

,, подорожей хмар”, ,, подорожей вітру”.

 

Використання педагогічних технологій, інноваційні форми, методи, прийоми

 

 

Етапи уроку

Види робіт

I.

Організаційний момент.

Повідомлення цілей, задач.

Створення проблемної ситуації. Вправи ,,Мікрофон’’, ,,Мозковий штурм’’, ,,Асоціативний кущ’’.

II.

Актуалізація опорних знань, умінь.

Робота в парі, бліц – опитування, гра, діалог, метод дискусії.

III.

Мотивація навчальної діяльності.

Створення проблемної ситуації, дискусія.

IY.

Засвоєння нових знань.

Дослідницька робота, пошук розв’язання проблеми, робота в парах, групах, інсценізація.

Y.

Закріплення, повторення, узагальнення.

Творчі завдання, змагання, робота в парах, групах, індивідуальна робота, ігрові методи, тестування.

YI.

Контроль знань, умінь, навичок.

Робота в парах, ,,Аукціон знань ’’, самоконтроль, взаємоперевірка.

YII.

Підсумок уроку.

Рефлексія, ,,Асоціативний кущ’’, ,,Мікрофон’’, тест – опитування, самооцінка, рольова гра, диференціація домашнього завдання

 Мозковий штурм.

Спонукає учнів проявляти творчість, дає можливість вільно висловлювати свої думки.

Мікрофон. На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.

Використовую таку інтерактивну вправу під час актуалізації опорних знань. Діти чітко висловлюють свою думку за 1 – 2 хвилини, передаючи ,,уявний мікрофон” ланцюжком по рядах. Кращі думки записую на дошці.

 Наприклад. Справжній друг …

Уміти дружити - це означає … .

 Можна також цю роботу провести в групах. Представник іншої групи, взявши «мікрофон», має сказати чи погоджується з відповіддю свого попередника, якщо ні, то обґрунтовує чому і пропонує інший шлях розв’язання.

Дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

,,Асоціативний кущ’’

На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.

,,Коло знань”. Незакінчені речення.

Дає можливість вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем.

Рефлексія (підсумок).

- Що стимулювало вас виявити творчість? Що заважало? Я знаю … . Я вмію… Очікування.

Що кожен з вас очікує від сьогоднішнього уроку? …

Групова дослідницька робота (спільні проекти).

Дискусія ,,за’’ і ,,проти’’. ,,Займи позицію” (перехід з однієї групи в іншу).

Індивідуальний та диференційований підхід до навчання

В.О. Сухомлинський писав ,, Для того, щоб діти добре навчалися, треба навчити їх вчитися’’. Тому, використовую індивідуальний підхід до навчання всіх дітей без винятку, тому завдання на уроці дітки отримують диференційовано. Добираю вправи для одночасної роботи всього класу :

​ для здібних учнів завдання з поступовим ускладненням, а для слабших – з поступовим зменшення міри допомоги.

 Тобто, здібні учні удосконалюють і поглиблюють знання з даної теми, виконуючи ряд творчих завдань після основного, а слабші – крок за кроком йдуть до виконання основного завдання .Є місце обов’язковій перевірці і висновку, де беруть участь усі учні класу. За потреби, я допомагаю школярикам, які виконували другий варіант, тому що учні класу навчаються за одним і тими ж підручниками, то моє завдання – використовувати матеріал підручника для диференційованого навчання.

В. О. Сухомлинський писав : ,, Якщо учень не зробив самостійно хоча б маленького кроку по шляху до оволодіння знаннями - це пропащий для нього урок’’. Тому не використовую ,,сіру зрівнялівку’’ і дбаю про кожну дитину, бо вчити всіх однаково неможливо.

Кожен клас – різний рівень знань, тому поряд з інтерактивними технологіями навчання ми не маємо права забувати про індивідуалізацію і диференціацію знань.

Висновки

Читання - це головне уміння людини в житті, без якого він не може повноцінно пізнати навколишній світ. І тому цьому настільки необхідному умінню дитину учить вчитель початкової школи.

Як зробити щоб це вчення не перетворилося на гіркі тортури? Що придумати, щоб урок читання став найулюбленішим? Як учити читанню, щоб діти полюбили книгу, адже книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя і впливає на подальший їх розвиток?

Ці питання завжди хвилювали мене, примушували шукати, пробувати і накопичувати нове в своєму досвіді.

Всі методи хороші, якщо вони приносять добрий результат і виправдовують мету. І кожен вчитель повинен вибрати свій, враховуючи при цьому і досвід інших вчителів.

Робота вчителя в будь-якому напрямі повинна бути систематичною і регулярною, тільки тоді вона може дати якийсь результат.

Я протягом всіх чотирьох років початкової школи прагну привити інтерес до читання, всіма силами намагаюся їм показати, що ці знання одержують з книг, привчаю дітей користуватися довідковою літературою.

"Психологи стверджують, що на успішність учня впливає більше 200 чинників. Природно, що всі їх врахувати просто неможливо. Але навіть якщо з 200 взяти тільки 40 і досліджувати їх дію на успішність учня, то опиниться, що чинником № 1 є все-таки уміння швидко і правильно читати ".

Читання повинне стати стежкою, що веде до вершин розумового, морального і естетичного виховання. Тому, інтерес до нього виховую не тільки для того, щоб діти стали грамотними людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, уміли розуміти іншу людину, співчувати йому, допомагати.

 ,,Погляд на себе і в майбутнє’’

Мої цінності й ідеали

1.Вчу дітей бути добрими, чуйними, справедливими, любити свій рідний край. Сама вивчаю основи християнської моралі.

2.Намагаюся перетворити кожен урок на урок – мислення, урок – диспут, урок – спілкування. Допомагаю розкрити здібності своїх учнів, формую інтелектуально розвинену особистість. Любимо творити добро, тому в класі у нас є ,,Скринька добрих справ’’, в яку ми складаємо хороші вчинки і засуджуємо лихі. Ось так вчимося бути милосердними, любити ближнього. Кожен із школяриків прагне створити мозаїку добрих справ. Перемагає той, в кого набереться більше добрих справ. Нагороджую переможців грамотами, цікавими сувенірами.

3.Вчу дітей логічно, самостійно міркувати.

4.Створюю атмосферу добра і краси, щоб діти відчули себе комфортно і з великим бажанням йшли до школи.

5.На моїх уроках діти виступають у ролі дослідників, винахідників, розкривають для себе нові властивості знайомих речей, довкілля, висловлюють власну думку.

6.Кожне завдання, яке даю дітям потребує творчої роботи

 Подумай

 Знайди

 Порівняй

 Перевір

​ Склади програму дій.

Діяльність учителя не закінчується із дзвоником з уроку. Для розвитку життєвих компетенцій учнів залучаю до участі у позакласній діяльності :

 Шкільних святах.

 Предметних тижнях

​ Конкурси: імені Петра Яцика. ,,Колосок”, ,,Кенгуру’’, .

​ Шкільних конкурсах.

 Шевченківських днях

 Усних журналах

 

 ,, Я у світі людей’’

Хобі, інтереси

•​ Люблю вивчати історичне минуле нашого краю, подорожувати по містах, фотографувати і систематизувати цей матеріал.

•​ Люблю вирощувати квіти, овочі, фрукти.

 

 Мої творчі досягнення

 

Відвідую семінари, методоб”єднання.Проводила відкриті уроки,воховні заходи.

​ 

•​ Досвід роботи “Вчимо дітей читати” для учнів початкових класів.

- ,,Казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки’’;

- ,, Проектна діяльність - основа розвитку творчих здібностей молодших школярів’’

- ,,Впровадження творчих ідей В.О. Сухомлинського як передумова успішної організації навчальної діяльності’’.

 Проектна діяльність –

основа розвитку творчих здібностей молодших школярів

В.О. Сухомлинський писав ,, Природа мозку дитини потребує, щоб її розум виховався біля джерела думки серед образів, серед природи’’.

Тому ми, учні 4 класу, дружно працюємо над тематичними учнівськими проектами: навчально – пізнавальними, дослідницько – пошуковими, ознайомлювально - інформаційними. Найбільш вдалі були :

 ''Який материк ти б мріяв відвідати''

 ,, Водойми мого краю''

 ,, Стежинками рідного краю . Моє улюблене місце відпочинку на природі в селі’’ ;

  ,, Про кого кажуть :,, Вони справжні друзі. Школа доброти’’.   Тому що, на сучасному етапі розвитку суспільства основним напрямком виховного процесу є формування у дітей загальнолюдських моральних цінностей.

Учням сподобався дослідницько – інформаційний проект ,, З любов’ю до рідної землі. 

 

Самоосвіта

,,Учитель як фахівець живе доти, доки вчиться”. (К.Д. Ушинський)

​ Участь у шкільних, районних методоб’єднаннях.

 Виписка фахових журналів.

 Опрацювання науково – методичної літератури.

​ Вивчення досвіду педагогів – новаторів та методичних рекомендацій :

o​ свою діяльність я основую на практичних ідеях В.А.Сухомлинського, Ш.А.Амонашвілі, С.П.Логачевської, таблиці Шульца, методику Олександри Яківни Савченко ,, Методика читання в початкових класах’’.

​ Вивчення передових освітніх технологій.

Напрямки подальшого вдосконалення.

Не варто боятися помилок, варто швидко їх виправити

Скільки б не працювала, труднощів в моїй роботі не зникають, лише

змінюється їх характер. 

Продовжую працювати під девізом : ,,На старті пошуку ”, вивчаю із задоволенням інші передові досвіди із педагогічних журналів, вибираю ,,родзинку” для душі і впроваджую у свою роботу , проводячи спостереження та дослідження в своєму класі, аналізуючи досвід попередніх років, роблю висновки, які допомагають почуватися впевнено в різних життєвих ситуаціях.

Використана література :

1.​ О.Я. Савченко. Методика читання у початкових класах. К. Освіта 2007

ст. 3 – 9.

2.​ О.В. Стребна .Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. Х. Основа.2007 ст. 5 -13.

3.​ Бібліотека .Шкільного світу. Інтерактивні уроки в початковій школі. К. Шкільний світ 2007. ст. 3 -13.

4.​ Бібліотека .Шкільного світу. Проекти в початковій школі. К. Шкільний світ 2008. ст. 4 -10

5.​ Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 – ти т./ В.О. Сухомлинський. :К. Рад. Шк.., 1976. Т. 1 , ст.. 653- 654/.

6.​ Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 – ти т./ В.О. Сухомлинський. : К.Рад. шк.., 1977. Т. 4 , ст.. 637, 640/.

 

7.​ Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський. Вибрані твори: у 5 – ти т.- К. Рад. шк.. 1976. – т.2- с. 417 – 654/.