Навчальна робота

засідання методоб"єднання

ЧИТАННЯ - ОСНОВА НАВЧАННЯ

ТЕХНОЛОГІЯ РАННЬОГО ІНТЕНСИВНОГО НАВЧАННЯ ГРАМОТІ М.О.ЗАЙЦЕВА

   Одна із вимог нашого часу: знати і вміти потрібно набагато більше, ніж раніше. Тому дорослі переймаються питанням: коли ж починати навчати дітей рахувати, читати, писати? З року, трьох, шести, семи? Технології раннього розвитку дітей дають змогу реалізувати потенціал, наданий дитині природою. Однією з них є методика навчання письму, грамоті, читання, рахунку Миколи Олександровича Зайцева. 

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ШВИДКОСТІ ЧИТАННЯ

   РІЗНОМАНІТНІ ВПРАВИ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ШВИДКОСТІ ЧИТАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ.

1О ПРИЧИН, ЧОМУ ПОТРІБНО ЧИТАТИ ВГОЛОС НАВІТЬ ДОРОСЛИМ ДІТЯМ

   …далеко не всі усвідомлюють, що насправді читати вголос дітям корисно та потрібно навіть тоді, коли вони вже навчилися робити це самостійно.

РОЗВИТОК НАВИЧОК ЧИТАННЯ

     Формування навичок читання передбачає роботу над підвищенням темпу, виразності, усвідомлення змісту прочитаного. Учитель створює власну добірку завдань, що сприяють підвищенню ефективності роботи в цьому напрямі. Сподіваємось, що матеріали публікації стануть у нагоді всім, хто поповнює методичну скарбничку.

МНЕМОТЕХНІКА

Скоромовки в картинках для першачків.

Схеми для вивчення скоромовок з учнями першого класу. У цьому віці переважає наочно – образна пам’ять, і запам’ятовування носить в основному мимовільний характер. Зоровий же образ, що зберігся у дитини після прослуховування, що супроводжується переглядом малюнків, дозволяє значно швидше запам’ятати текст.

ФОРМУВАННЯ НАВИЧКИ СВІДОМОГО ЧИТАННЯ

Одним із найважливіших умінь сучасної людини — це вміння читати СВІДОМО. Щоб отримати потрібний обсяг інформації з книжок, преси, Інтернету, бажано робити це швидко.

Навчити в початкових класах всіх дітей читати так,

щоб вони уміли читаючи думати і думаючи читати.

ДОВІДНИК

Ви починаєте крокувати сходинками шкільної науки. А перші кроки, звісно ж, надто невпевнені і важкі: щось не з першого разу виходить, десь не зрозуміли, як виконувати роботу, а про це просто ніде прочитати!

Як правильно підписувати зошит?

У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель; у 3 – 4 класах це роблять учні.

Як зазначати дату та вид роботи?

У письмовій роботі з мови або математики треба зазначати дату виконання роботи (починаючи з 2 класу,; яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, твір, задача тощо).

Чи треба ставити кому в кінці заголовків?
У кінці заголовків кома не ставиться.

7 жовтня
Класна робота
Задача 35

Як виправляти помилку?

Щоб виправити невірно написану літеру чи цифру, треба помилку закреслити навкіс (справа наліво), користуючись ручкою, а не олівцем, і зверху написати потрібну літеру чи цифру, теж ручкою.

Чи можна помилку брати в дужки?

Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад, його закреслюють тонкою горизонтальною лінією, а в дужки не беруть, оскільки дужки є пунктуаційним знаком.

Скільки рядків треба залишати між класною і домашньою роботою?

Між заключним рядком тексту однієї роботи і початком наступної слід пропускати два робочих рядки.

Де починати робити записи на новій сторінці?

Записи на новій сторінці треба починати робити з першого рядка.

Чи треба пропускати рядок між датою і назвою роботи?

Між датою і назвою роботи, між назвою та видом роботи, між видом роботи і заголовком рядок не пропускають.

Чи можна залишати вільні рядки в кінці сторінки?

Якщо залишаються вільні рядки, то їх використовують для завдань на розсуд вчителя. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці.

Де треба починати записувати дату, назву роботи та її вид?

Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка:

Скільки клітинок треба пропускати між класною і домашньою роботою?

Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної роботи слід пропускати чотири клітинки.

Де слід розпочинати запис математичних завдань?

Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та на другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

Скільки клітинок слід попускати між записами?

Між записами дати, назви роботи пропускають одну клітинку.

Як писати цифри і літери?

1.     Цифри і літери треба писати похило.

2.     Кожну цифру, знак, літеру записують в окремій клітинці.

3.     Для написання дужок теж відводять одну клітинку.

Яка повинна бути висота літер та цифр?

1.     Цифри повинні бути заввишки одна клітинка;

2.     Малі літери у 1-2 класах пишуть заввишки одна клітинка, а у 3 – 4 класах – 2/3 клітинки.

3.     Великі літери треба писати заввишки півтори клітинки.

Які правила написання найменувань?

Найменування одиниць величин пишуть повністю у запинанні задачі та після словесного запису числа: (В одному ящику 14кг цукерок? Скільки кілограмів груш завезли?)
Після чисел найменування пишуть скорочено:

·         Без крапки: 2 мм ,3 см, 4 дм, 4м, 6 кг, 7г, 8кг, 9ц, 10 т, 12 с, 13 хв, 14 год;

·         Крапка ставиться після скороченого запису найменування грошової одиниці: 20 грн. 35 к.

Які існують правила скорочення?

1.     Одиниці швидкості скорочено записують так: 14 м/с 60 км/год

2.     Одиниці площі записують так: 15 26 (висота цифри «2» біля літери – ½ клітинки)

3.     Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень:

·         35 з. (зошитів) – до першої голосної;

·         17 ол. (олівців0 – до другої голосної.                                                                                                        У відповіді до задачі назву предмета пишуть повністю:

Відповідь: купили 24 олівці.

До уроків математики
Вправи з математики для третього класу. Ігрові вправи на вивчення обчислень в межах сотні, двоцифрові числа, усне віднімання, завдання на множення і ділення:
1. Особливі випадки множення
2. Позатабличне множення в межах сотні
3. Усне додавання, віднімання в межах 100

Як правильно вчити вірші напам'ять

Як свідчать дослідження, вірші починають втрачати своїх прихильників у початковій школі тоді, коли діти отримують певний негативний досвід: спроби вивчити великий за обся­гом вірш, змарнований час, неприємні хвилини невдалої роз­повіді перед класом тощо.

Дуже важливо допомогти дитині на цьому етапі знайом­ства з поезією, коли вона ще відчуває до неї позитивне емо­ційне ставлення, бажає слухати, читати, вчити напам’ять, хоча ще не має достатнього рівня техніки читання та власно­го досвіду для того, щоб самостійно сприймати художні тво­ри. Тобто зробити це на самому початку.

Чому дитина не запам’ятовує вірш? Розглянемо варі­ант, коли вірш відповідає всім вимогам (див. «Заповіді» К. Чуковського, с. 26-32), тобто проблема не в самому творі.

Традиційно методисти пропонують учням поради-пам’ятки таких видів.

Як швидко вивчити вірш напам’ять №1

1. Прочитай виразно вірш.
2. З’ясуй, про що (про кого) йдеться у вірші.
3. З’ясуй незрозуміле у змісті й образах.
4. Прочитай вірш ще раз, поділи його на завершені за змістом логічні частини.
5. Намагайся уявити собі зміст кожної частини у відпо­відних картинках, образах.
6. Прочитай два-три рази почергово кожну частину вірша.
7. Закрий книжечку й відтвори прочитане напам’ять.
8. Перечитай ще раз увесь вірш.
9. Розкажи вірш напам’ять.

 Як швидко вивчити вірш напам’ять №2

1. Прочитай вірш уголос.
2. Поясни значення незрозумілих слів.
3. Прочитай вірш ще раз. Намагайся зрозуміти його на­стрій, інтонацію, ритм.
4. Прочитай вірш ще два-три рази. Намагайся його запам’ятати.
5. За кілька хвилин повтори вірш із пам’яті, за необхід­ності зазирай у текст.
6. Пізніше повтори вірш ще два-три рази, не зазираючи в текст.
7. Перед сном ще раз повтори вірш.
8. Уранці наступного дня прочитай вірш ще раз, а потім розкажи його напам’ять.

 Як швидко вивчити вірш напам’ять №3

1. Прочитай вірш. Дай відповідь на запитання «Про що розповідається у вірші?»
2. Прочитай твір повільно.
3. Розділи вірш на уривки, які мають закінчений харак­тер.
4. Образно уяви, про що розповідається в кожному урив­ку. Якщо можеш, зроби малюнок до них.
5. Прочитай декілька разів вірш уголос.
6. Спробуй розповісти весь вірш, підглядаючи в текст.

Спершу слід прочитати й зрозуміти ці пам’ятки. Уявіть собі дитину, яка ще не вміє читати так, як дорослий. Скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб виконати ці інструк­ції! Це не значить, що треба відмовлятися від пам’яток, але використовувати їх краще з 3 класу.

Що ж робити в 2 та 3 класі? Як найчастіше вирішують цю проблему? Кількістю повторів. При цьому треба пам’ятати, що вивчення віршів пов’язано з індивідуальними особливос­тями пам’яті. Одному достатньо виразно прочитати вірш, щоб запам’ятати його, а іншому потрібно докладати для цьо­го зусилля протягом декількох днів. Неможна вимагати від усіх однакової швидкості запам’ятовування.

Якщо вивчити вірш треба «на завтра», то корисним буде прийом повторення, рознесеного в часі. Тобто прочитати кілька разів удень (не намагаючись усе запам’ятати), потім через деякий час і обов’язково перед сном, саме тоді інфор­мація обробляється ефективніше. Уранці прочитати — по­вторити. Якщо вивчений вірш треба буде розповідати через кілька днів, то повторення кожного дня, особливо на ніч, до­поможуть міцно запам’ятати вірш.

Але все одно, такі повторення використовують переважно можливості пам’яті. Що ще може допомогти учневі початко­вих класів та його батькам?

Одна з найбільш розповсюджених причин незапам’я- тонування вірша полягає в тому, що дитина не уявляє собі його зміст. Не те щоб зовсім не ‘уявляє, але образи нечіткі, неяскраві, не викликають відповідних почуттів. Часто це бу­ває, коли вірш читається самою дитиною, в дуже швидкому темпі. Іноді молоді вчителі захоплюються темпом (швидкістю) читання і не приділяють достатньої уваги розумінню. У ди­тини виробляється звичка зосереджуватися лише на зовніш­ньому аспекті виконання. Вірш забувається ще й тоді, коли той, хто його читає для дитини (вчитель, батьки, інші учні), теж поспішає, не дотримується необхідних пауз. Пригадайте, чи полюбляли ви слухати вірші у виконанні своїх одноклас­ників. Якщо так, то вам дуже пощастило, а ваша вчитель­ка заслуговує найвищої похвали. Але як правило, на уроці, коли перевіряють вивчені напам’ять вірші, досить нудно.

Під час читання віршів в уяві виникають певні образи. У вірші їх зазвичай чимало. Для того щоб зрозуміти, відчути те, що заклав автор, треба докласти зусиль, підключити твор­чу уяву. Можна порівняти роботу уяви з працею художника: один образ як один мазок, і так, не поспішаючи, з’являється картина. А якщо читати вірш, не даючи слухачам «домалю­вати» картину — усі мазки зліпилися в одну велику «маз­ню», з якої нібито щось видно, але дуже замазано, наплута­но. Тому одне з правил, яке повинні запам’ятати і дорослий, і дитина: читаючи вірші, не можна поспішати,

З віком дитини росте кількість і обсяг віршів для ви­вчення напам’ять. Поступово пам’ять школяра заповнюється різноманітними відомостями, і запам’ятовування відбуваєть­ся повільніше. Але і в цьому можна допомогти, якщо саме в цей період озброїти дитину прийомами образного сприй­мання віршів, які допоможуть створити й умови легкого запам’ятовування творів.

Прийоми для образного уявлення та швидкого вичення вірша:

• за допомогою рухів;
• за допомогою одночасного малювання;
• за допомогою підготовлених малюнків;
• за допомогою слів-опор.

Тарас Григорович Шевченко: історія життя


Шановні діти! Це допоможе вам підготуватися до наступного уроку української мови. 

Узагальніть та перевірте свої знання.

ЗВЕРНІТЬ  УВАГУ!

ВИВЧАЄМО ТАБЛИЦЮ МНОЖЕННЯ

Казка як ефективний засіб виховання і

навчання дітей різного віку

Зміст

1. Вступ.

2. Казка як вид літературної творчості.

3. Види, групи  казок та їх герої.

4. Значення казки як жанру літератури.

5. Казкотерапія.

6.В.О. Сухомлинський  про виховання і навчання за допомогою казки.

7. Уроки мислення серед природи.

8. Використання казок для розвитку школярів.

9. Висновки.

10.Література.

 Ідея досвіду :«Через  казку,  фантазію,  гру,  через  неповторну  дитячу  творчість  вірна  стежка  до  серця  дитини». 

         (В.О. Сухомлинський)

 Казка – вигадка, та в ній завжди є щось повчальне. ,,Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно’’ – кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберегти у своїй пам’яті перлини народної мудрості.

         Працюючи над проблемою ,,Казка як засіб формування творчих здібностей на уроках читання’’усвідомила, що:

o   казка – це частина народної педагогіки;

o   казка – це джерело дитячого мислення;

o   казка – засіб патріотичного виховання;

o   казка – засіб розвитку дитячої творчості;

o   казка – сприяє формуванню особистості.

Саме ці надбання я взяла за основу власного досвіду.

    Мабуть на Землі немає людини, яка б не любила казок. Адже змалку казка навчала нас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. У казках уславлюється:

 сміливість,
мудрість,

 прагнення  до справедливості.

Казка посідає важливе місце і у громадянському вихованні. Тому я, працюючи над змістом казки, намагаюся звернути увагу дитини на прояви:

 моральності,

 формування етичних уявлень про справедливість і чесність,

вироблення вміння оцінювати власну поведінку і поведінку казкових героїв.

 Адже своєю образністю, емоційною переконливістю казка  впливає на маленьких слухачів, розкриваючи перед ними систему моральних понять, етичні норми поведінки. У народних казках показано добрі і погані вчинки, Добро і Зло. Адже діти молодшого шкільного віку добре розуміють мораль казки, диференціюють Добро і Зло і приймають сторону Добра.

Зустріч  з  казкою  - це  свято.

Не  було   б  її  у  нас,

Ми  б  не  знали  так  багато

Про  новий  і  давній  час.

В  кожнім  домі,  в  кожній  хаті,

І  у  місті,  і  в  селі –

Хто  навчився  вже  читати,

Має  казку  на столі.

Казка як вид літературної творчості

  Українські народні казки - популярний фольклорний жанр. В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.

У казках також знайшли відображення важливі історичні події. Казки мають повчальний характер і в них завжди є певна мораль.

Одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і Батьківщини в цілому.

Усі казки прославляють мудрих, хоробрих та кмітливих і засуджують зрадливих, ледачих і підступних.

Учні запам’ятовують прислів’я про казку:

Казки маленькі, а розуму в них багато.

Хто багато читає, той багато знає.

Казка вигадка, та в ній щось повчальне розумій.

Герої казок

Героїв народних казок умовно можна поділити на 3 групи:

ГЕРОЇ  ДОБРОТВОРЦІ

Добротворці - це богатирі, чарівники 


та їхні помічники: наречені, пророки, домашні і дикізвірі.

Нерідко у певних істотах ми зустрічаємо віддзеркалення мрій людини про полегшення праці в усіх сферах трудової діяльності (наприклад Вернидуб, Скороход). Добротворці часто наділяються, велетенською силою (одною рукою виривають дерева).

Нерідко долати перешкоди добротворцям допомагають чарівні символічні предмети, як то чоботи-скороходи, скатертина-самобранка, шапка-невидимка та ін.

ГЕРОЇ   ЗЛОТВОРЦІ

Злотворці - це, ті, що роблять зло. Кривдять чи беруть в полон людей (Кощій Безсмертний, Одноокий людоїд, Баба-яга, кобиляча голова, мотив змія, змій 3,9,12- головий, мачуха, пан та інші).

Ці образи бувають:

реалістичними

(в соціально-побутових  казках);

 алегоричними (в казках про  тварин);

 фантастичними  (в чарівних казках).

ГЕРОЇ  ЗНЕДОЛЕНІ

Знедолені - це жертви злотворців. Вони або займають пасивну позицію, або чинять активний опір.

                                   ВИДИ  КАЗОК

Виділяють три види казок: казки про тварин, чарівні казки  та соціально-побутові казки.

КАЗКИ  ПРО ТВАРИН

Казки про тварин - це казки, в яких головними героями є тварини - лісові та домашні, а також птахи та комахи. В цих казках ми бачимо звірів, які виконують людські справи: вони воюють, обирають царів, судяться.

ЧАРІВНІ  КАЗКИ    

Головні герої, як правило, виявляються в двобої з темними силами (Змій Горинич, Ох, відьми), які зазнають неминучої поразки.

Головними героями як правило є богатирі, наділені неймовірною силою. Чарівні казки чітко підкреслюють перевагу добра над злом. В казках є наявність чарівницта, чуда.

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ

Їх герої – люди, які діють в обставинах, близьких до справжнього життя, відсутнє чарівництво, але присутня кмітливість.

У казках завжди перемагають бідні, скривджені, але чесні, розумні, працьовиті герої.

Вони виявляють небачену хоробрість, дивовижний розум.

  Казки супроводжують людину все її життя: вона їх чує від народження, лише зміст казок із віком змінюється. І дорослі, при нагоді, не відмовляються від казки, адже вона допомагає їм усвідомити своє місце у світі. А малюкам казка допомагає зрозуміти складні дорослі поняття - що таке добро і зло, віра в себе та людей, дружба, порядність, відданість, сміливість, чесність... Цей перелік можна продовжувати безкінечно.

Мабуть, немає людини, яка б не любила казки. Ті, кого не цікавлять класичні варіанти казкових історій, дивляться бойовики, фільми жахів, читають детективи, любовні романи. А що ж це, якщо не сучасні казки?

Людям властиво обмінюватися  історіями. Для того, щоб їх розповісти або послуха­ти, ми збираємося за святковим столом, дивимось шоу по телевізору. А скільки казок створює більшість із нас у своїй уяві? Деякі з них навіть випускаємо у справжнє життя.

Система  засобів, що використовуються в народній казці

Приказки,  зачин.

,,За давніх часів …''

,,В однім селі …''

,,У добрі давні часи …''

,,Був собі …''

,,Були собі дід та баба…''

,,Було собі …’’

Кінцівка

,,І стали ті бідні люди жити – поживати і добра наживати’’.

,,От вони живуть та хліб жують, постолом добро возять''.

,,І з тих пір вони жили, не тужили …''.

,,Всі вони зажили щасливо …''.

Формули звернення.

,,Котику, котику, сірий лобику …''

,,Кумонько …''

,,Ловися, рибко, і велика, і мала''

,,Мерзни, мерзни, вовчий хвіст''

,,Зайчику – побігайчику…''

,,А ти що, хвостище – метелище, думало – гадало? ''

Формули  простору, часу.

,,Чи довго, чи коротко …''

,,Давно – давно …’’

,,Багато днів та ночей …''

,,Зі сходом сонця…''

Ритмічні і пісенні

,,  Гуси, гуси, гусенята,

    Візьміть мене на крилята,

    Та понесіть до батенька,

    А в батенька їсти й пити,

    І хороше походити …’’

   

      ,,Я  Коза – Дереза,

     Півбока луплена,

     За три копи куплена,

     Тупу – тупу ногами,

     Сколю тебе рогами,

     Ніжками затопчу,

     Хвостиком замету –

     Тут тобі й смерть!’’

Побутові.

Про тварин.

Чарівні	Про  тварин	Побутові
,,Кривенька качечка’’        ,, Язиката Хвеська’’ ,, Летючий корабель’’ ,, Яйце – райце’’	,,Коза –Дереза’’ ,,Солом’яний бичок’’ ,,Хитрий півень’’ ,,Рукавичка’’ ,,Колобок’’	,,Калиточка’’ ,,Дідова дочка і бабина дочка’’ ,,Ріпка’’

Казкотерапія

 Чому варто спробувати метод казкотерапії? Мабуть, тому, що казка — природне джерело всього, що є у нашому непростому житті, а можливо тому, що важко знайти людину, яка б не любила казки. А ще, мабуть, тому, що сучасні казки у вигляді бойовиків та фільмів жахів дуже жорстокі й провокують у малят агресивність, страхи, тривожність.

Казка – жанр, у якому переплітаються всі типи мовлення:

розповідь;

опис;

міркування.

Форми: діалог, монолог.

 Під час складання казок розвивається внутрішнє мовлення. Учні знають, що казкові сили нереальні, проте наділяють своїх героїв надлюдською силою, надають тим, хто потрапив в біду, сучасні засоби допомоги (кораблі, вертольоти,  велосипеди…).

Діти складають казки за :

сюжетними малюнками;

за даним початком;

серединою;

кінцем.

Складена дитиною казка це лише перший крок, хоч і значний крок на шляху розвитку  творчих здібностей.  Я з радістю підтримую перші починання, заохочую учнів до фантазування через придуману систему завдань за змістом авторської дитячої казки.

Пам’ятка «Як скласти казку для казкотерапії»:

1.Чітко визначте проблему, яку слід вирішити.
2. Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.
3. Втільте у головного героя казки (це може бути вже існуюча казка) ті риси, страхи, комплекси, яких слід позбутися.
4. В процесі розгортання подій казки головний герой з його  недоліками повинен перетворитися на позитивного.

                            Вправа  ,,Намалюй зле обличчя’’

     Ні для кого не секрет, що в сучасних мультфільмах і казках є багато негативних персонажів. Їхня поведінка на екрані агресивна,       часто  негативно впливає на психіку дитини. Подолати страх і негативні емоції можна за допомогою малюнка.  

   Зараз я пропоную кожному з вас намалювати на аркуші паперу злого казкового героя.

   А тепер домалюйте щось таке, щоб цей герой став більш симпатичним і приємним для вас… (далі кожен учасник демонструє свій малюнок).

   Цю методику можна використовувати для профілактики виникнення страху у дітей.

Вправа «Казкова галерея»

        Я пропоную вам згадати ту казку, яка подобалася вам у дитинстві!    По черзі назвати свою казку, сказати, що вам в ній       запам’яталося найбільше? (кожен учасник висловлює свої думки).  У  нас вийшла справжня казкова галерея! У ній наша любов і тепло.

Казка кличе  на  урок. Творити  радість, добро…

В.О. Сухомлинський любив казки і сам знав їх чимало. Він постійно наголошував, що без казки – живої і яскравої неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови. За твердженням визнаного педагога, завдяки казці дитина пізнає  світ не лише розумом, але й серцем. Вчу  дітей  висловлювати  свої  думки  на  основі  власних  спостережень  про  те,  що  вони  бачать  у  довкіллі,  знаходять  образи  якісь  в  природі  та  складають  про   них  казки  та  оповідання, вірші.

          Розвиваю  творче  мислення  дітей,  фантазію,  збагачую  зв’язне  мовлення. Виховую  естетичні  почуття  від  спостереження  за  явищами  в  природі. Розвиваю  вміння  робити  висновки,   аналізувати,  спираючись  на  власний  досвід. Використовую  ігрові  завдання.Наприклад: уявіть  себе  деревом,  кущем, квіткою, небом,  хмаринкою,  осіннім  листочком …

       Виховую  любов  до  природи,  гуманні  почуття.

        Використовую  педагогічну  спадщину  В. О. Сухомлинського  для  екологічного  виховання  дітей, адже  відомий  педагог  радив  використовувати  для  всебічного  розвитку  дітей  прогулянки  та  екскурсії  на  природу,  своєрідні  ,, подорожі”  для   складання  творчих  розповідей.

         В. О. Сухомлинський  у  книжці  ,, Школа  радості”    радив  складати  казки  на  лоні  природи  під  час  спостереження    ,,подорожей  сонця” ,  ,, подорожей  хмар”,  ,, подорожей  вітру”.

  Під  час  читання  казок  і оповідань  діти  дають  характеристику  героям,  висловлюють  свої  переживання,  вчаться  відрізняти  добро  від  зла,  тобто  вчу  дітей  мислити,  як  вчив  В.О. Сухомлинський.

Відомою є його ,,Школа радості’’, в якій успішно функціонувала Кімната казки.

Педагогом використовувалися  різноманітні  прийоми роботи з казковими образами, зокрема такі, як читання казок педагогом та дітьми у ролях.

Мої уроки мислення  серед  природи

В. О. Сухомлинський у книжці ,,Серце віддаю дітям’’ висловлює цікаві думки і дає методичні поради для роботи над учнівським твором, наголошуючи на ролі казки в дитячому віці.

,, Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови. Діти не лише люблять слухати казку, вони її творять’’. ( В.О. Сухомлинський).

Широкий простір для народження казки дають екскурсії в природу, де діти складають казки про все : звірів, рослин, про сонце, хмари, про листочок, що впав з дерева… .

Ось деякі теми творів, казок, що писали їх учні початкових класів.

1 клас.

Краплина води.

Шпак.

Їжачок і осінній листочок.

2 клас.

Шкільний сад.

Квіти біля школи.

Казка про Повітряну кульку.

Перша весняна квітка.

3 клас.

Літо і осінь.

Журавлі в синьому небі.

Їжачок готується до зими.

І під снігом у лісі життя.

4 клас.

Схід сонечка.

Осінь у саду.

Осінні квіти.

Перший сніг.

 

Рости, навчатись, пізнавати і доброю людиною ставати

 Любимо творити добро, тому в класі у нас є ,,Скринька добрих справ’’, в яку ми складаємо хороші  вчинки і засуджуємо лихі. Ось так вчимося бути милосердними, любити ближнього. Кожен із школяриків прагне створити мозаїку добрих справ.

Та де б не вчилися мої учні, ким би вони не стали у майбутньому житті, я знаю – вони будуть справжніми Людьми, бо в кожному з них палає вогник любові, іскорки доброти, милосердя, людяності, чуйності.

Вчимо дітей читати

В.О.Сухомлинський писав :  ,,Читання – це віконечко, через яке діти бачать і пізнають світ’’.

  В  ході   роботи   я  зіткнулася   ще  з  одною   проблемою – формування  високої культури   читання.

Ще   В. О. Сухомлинський   наголошував,  що   без   високої   культури  читання,  немає   справжньої     розумової   праці.  Адже   видів читання  є   дуже  багато   і  кожен  з  них   потребує  вмінь,  навиків,   вправляння. Я  намагаюся   творчо   підходити   до  вирішення   цієї   проблеми.

   Як добре, що до нових підручників,, Читанок’’ для початкових класів включені  безцінні казочки  та оповідання, написані для дітей

В.О. Сухомлинським, які спонукають:

до аналізу вчинку героїв;

до відповідальних висновків;

викликають бажання наслідувати  героїв  і ,навпаки, чинити по – іншому.

 Це означає, що в сучасній початковій школі є місце Доброті, Милосердю, Любові до ближнього,адже  цього прагнув великий педагог. Діти запам’ятовують мудрі істини :

,,Все зле – все недобре’’.

,,Людина старіє, а доброта – ні’’.

Творити  радість, добро…

Ось кілька колективних казок моїх учнів.

Тема ,,Краплина води’’

Краплина води

 Сонце дуже пекло. Воно нагріло краплину води  і вона стала парою.

Полетіла маленька краплинка попід хмари. Звідти глянула на землю.

- Ой, яка краса! – прошепотіла краплинка.

 Довго вона літала над землею, а потім упала на неї дощем.

Урок 2.

Тема ,, В гості йде до нас весна’’

Шпак

  Уже настала весна. Вийшло Сонечко. Почав танути сніг. На річках скресла крига. Але Зима ще не хоче відступати. Вона   заховала Сонечко, і знову стало похмуро і холодно.

- Я дістану Сонечко, - сказав маленький Шпачок. Він спитав у мудрого Орла дорогу і полетів за високі гори.

  Там Шпачок побачив великий замок і визволив Сонечко. Знову стало весело і тепло.

Урок 3.

Тема ,, Осінній день’’

Їжачок і осінній листочок

  Жив – був в лісі Їжачок. Прибіг він під дерево, закутався в листя, наколовши його на свої  тоненькі

голочки. Дивиться, а вгорі висить один осінній

 листочок.

- Гей, друже, ти чому не падаєш на землю, адже до зими залишився один деньочок? Про що ти мрієш? Ховайся  швидше, – запитав Їжачок.

- Хочу дізнатися, яка буде зима, а з дерева все навколо добре видно, - відповів Листочок.

- Ну, бувай, друже, зустрінемося весною,– відповів Їжачок.

Звісно, дитячі роботи ще не бездоганні, але найголовніше те, що мої діти люблять і хочуть їх складати. А вміння прийде з часом. Буде і результат – збагатиться мова, розвинеться мислення, гарнішою стане думка.

Поради педагога – вчителю

 Вчений надавав великого значення дотриманню певної системи у навчанні мови в школі.  ,,Вміння вправно користуватися мовою, відчуття краси слова  потрібні кожній людині” – так писав Василь Сухомлинський в книжці ,,100 порад вчителю’’.

 Твори – мініатюри,

на переконання

В.О. Сухомлинського, є найважливішою формою роботи з розвитку зв’язного мовлення. Уроки, на яких пишуться твори, дають змогу виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до рідної природи. Кожному творові передує підготовча робота. Так, готуючись до твору

 ,,Сонячний день взимку’’. Учні записують свої спостереження за природними явищами. Протягом тижня зачитують перед однокласниками свої записи про зимові дерева, описують небо, сніг, навіть аналізують свій настрій. Інші учні слухають, помічають недоліки, виправляють помилки. Звичайно, не всі вміють бачити цікаве, викладати свої думки, але в дітей з’являється  цікавість, уважніше придивлятися до навколишньої природи.

   Після такої підготовки учні приступають до роботи над твором – мініатюрою. Уміння бачити прекрасне  робить учня добрішим, мудрішим, духовно багатим.

 Здійснюючи екскурсії в ліс, до шкільного саду, до каналу, на луки, ми наближаємося до джерел рідного слова. Розвивається дитяча фантазія, але дітям бракує лексичного запасу, тому діти спочатку відповідають на мої запитання, а потім уважніше придивляються до дерев і бачать крім жовтого листя на деревах ще й коричневе, вишневе, золотисте, багряне. В цей час проводжу роботу над синонімами, образними виразами.

  Традиційними стали в моїх класах осінні, зимові, весняні екскурсії до шкільного садочка, місцевого каналу, до лісу, де діти кілька хвилин милуються природою, а потім проводжу бесіду. Найперше пропоную порівняти, яким був сад влітку і як він змінився тепер. Колективно складаємо розповідь про побачене, а я непомітно доповнюю думки учнів, намагаюся підтримати у дітей почуття радісного відкриття прекрасного.

   На основі спостережень під час екскурсій, прогулянок практикую на уроках української мови тематичні мовні п’ятихвилинки, де дітки складають усні розповіді.

Подорож  до  світу  маленьких казок  В. О. Сухомлинського

,, Людина, - любив   повторювати  педагог,  - народжується  на  світ не  для  того,  щоб  зникнути  безвісною  порошиною. Людина  народжується,  щоб  залишити  після  себе  слід  вічний”.

  Мої  діти   із  великим  задоволенням  слухають  казки цього  видатного  педагога ,  які  читаємо  колективно  із  збірки  ,,Чиста  криниця”  та  ,,Казки  під  голубим  небом”. Всі   ці  казки  користуються  заслуженою  любов’ю  юного  читача, адже  в   них  розкривається  світ  пізнання,  допомагають   дітям   пробудити  у  їхніх  душах  благородні  почуття,  людську  гідність,  безмежну  любов  до рідної  землі.

  Адже  той,  хто  робить  добро  змалку,  робитиме  його  все  життя.       Діти  і самі  складають  казки,  малюють  малюнки  до  їх  змісту. Весь  цей  матеріал  зберігаємо  в  папках  ,,Творчі  роботи  учнів”.

Уроки мислення серед природи

За  допомогою  - до  В. О. Сухомлинського

При  проведенні  виховних  заходів  продовжую  використовувати  елементи  гри. Результат  цієї  роботи  - це  власне   задоволення  дітей.

Якщо  виникають  труднощі,  то  підбираємо  матеріал  згідно  потреб  учня.

Тому  я полюбляю  нестандартні  форми  проведення  уроків. Мої  уроки – казки,  уроки – дослідження,  уроки – екскурсії,  уроки  -  мислення  серед  природи , уроки – мандрівки  та інші  дають  можливість  урізноманітнити процес навчання.

Долоні  добра

Рости, навчатись, пізнавати і доброю людиною ставати.

На таких уроках використовую наступні види роботи над казкою:

слухання, розуміння і запам’ятовування;

читання;

розповідь казки за малюнками;

бесіда;

інсценізація;

переплутування сюжетів героїв;

змінювання характеру героя;

змінювання місця, часу, події;

 змінювання кінцівки казки;

складання казки за схемою.

Реальне в казці	Фантастичне в казці

Дітям дуже подобається, коли вони отримують завдання змінити кінцівку казки. Наприклад, під час вивчення теми «Казка «Колобок», пропоную дітям ввести в казку нових персонажів, наприклад, їжачка. І даю творче завдання: «Поміркуйте, якою тоді може бути кінцівка казки?» Коли ми вивчаємо казку «Лисичка і Журавель», пропоную учням завдання проблемного характеру: «Подумайте, як можна подружити Лисичку і Журавля?». Цікавим і творчим для моїх учнів є завдання розказати зміст казки «Івасик – Телесик» за малюнками. Такий вид роботи розвиває зв’язне мовлення у дітей, пам'ять, мислення, фантазію, спостережливість, збагачує словниковий запас учнів.  Учні записують свої враження в таблицю.

Висновок:

На матеріалі народних казок, що крокують поруч із нами з дитинства, варто навчити дитину складати свої казки. Спочатку це можуть бути невеликі емоційні оповідання повчально – розважального змісту, де добро обов’язково перемагає зло, невеселі герої звеселяються, ледарі починають працювати.

У початкових класах народна казка справляє значний вплив на особистість дитини. Казковий світ має велике значення у формування особистості школяра і в його подальшому розвитку, а також служить джерелом його залучення до національно-культурних традицій українського народу.

Казка допомагає розвивати дітей, вчить їх бути добрими, чуйними не силоміць, а через висновки самої дитини.

За допомогою казки психологи допомагають дітям вирішити особисті проблеми у спілкуванні з друзями, родичами, знайти вихід із складних ситуацій. І наприкінці хочеться сказати що казка – джерело повчальних розваг для дітей і нескінченна тема для творчості, на що треба обов’язково звернути увагу вчителів.

Література:

1.Сухомлинський В.О. Чиста криниця. Казки, оповідання, етюди: Для сімейного читання / В.О. Сухомлинський. – К : Веселка, 1993 рік /.

2.Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 – ти  т./ В.О. Сухомлинський. :К. Рад. Шк.., 1976. Т. 1 , ст.. 653- 654/

Літературна композиція '' Осіння казка''